Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Фаль О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
|
1. |
Фаль О. Запозичення латинського та германського походження у французькій топонімії [Електронний ресурс] / О. Фаль // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. - 2013. - Вип. 59. - С. 161-166. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_fil_2013_59_25
| 2. |
Фаль О. С. Проблематика дослідження французьких топонімів [Електронний ресурс] / О. С. Фаль // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - 2012. - Вип. 21. - С. 484-490. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psptkl_2012_21_63
| 3. |
Фаль О. С. Вживання топонімів у сучасних французьких ЗМІ [Електронний ресурс] / О. С. Фаль // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - 2012. - Вип. 28. - С. 405-411. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pssrtt_2012_28_54
| 4. |
Готь С.-Р. Р. Інтенсивність утворення біоплівки на титанових та оксид цирконієвих абатментах в експерименті in vitro [Електронний ресурс] / С.-Р. Р. Готь, М. М Угрин, О. М. Фаль, А. Я. Бариляк, М. А. Панас // Новини стоматології. - 2017. - № 1. - С. 76-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2017_1_15 Мета роботи - визначити в експерименті інтенсивність утворення біоплівки на титанових та оксид цирконієвих поверхнях. Мікробіологічне дослідження in vitro полягало у приготуванні суспензій з трьох мікроорганізмів (Str. mitis, St. aureus та C. albicans), у які поміщали титанові та цирконієві диски на 24 год та висівали на різні поживні середовища залежно від штаму бактерій. Для Str. mitis та C. albicans проводили трансмісійну електронну мікроскопію з метою візуалізації мікроорганізмів під різним збільшенням. Статистичний аналіз результатів мікробіологічного дослідження in vitro проводили з використанням програми GraphPad InStat 3. Оцінювали кількість колоній у КУО/мл на кожній експериментальній поверхні у різних групах. У разі посіву Str. mitis на середовище MSA одержали такі результати: найменше бактерій було на механічно полірованому титані та з невеликим відривом на оксиді цирконію, а найбільше - на поверхні дисків з нітриду титану. Після механічного очищення росту мікроорганізмів не було на жодній поверхні дисків. У разі посіву Candida albicans на середовище Сабуро найменше колоній спостерігали на поверхні з нітриду титану, а найбільше - на піскоструминно обробленій і кислотно протравленій (ПОКП) поверхні та механічно полірованому титані. Після очищення щіточкою відзначали ріст лише на ПОКП-поверхні. За посіву Staphylococcus aureus на жовтково-сольовий агар ріст колоній спостерігали лише на ПОКП-поверхні. Після очищення щіткою росту не було на жодній поверхні. Висновки: найменше заселення мікроорганізмами простежується на поверхні оксиду цирконію (p << 0,05), саме тому з цього матеріалу рекомендовано виготовляти супраосальні елементи імплантатів. Надмірна кількість умовно-патогенної мікрофлори у вигляді Str. mitis, St. aureus та C. albicans на поверхні імплантатів призводить до коагрегації патогенних бактерій і, як наслідок, може спричинити періімплантит та подальшу втрату імплантату.Мета роботи - вивчити інтенсивність утворення біоплівки на оксид цирконієвих опорних елементах імплантатів на прикладі полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі та бактеріальних посівів. У досліді взяли участь пацієнти, яким було встановлено оксид цирконієві абатменти. Дослідження проведено у три етапи, де на кожному етапі-відвідуванні забирали біоматеріал для проведення ПЛР в реальному часі та бактеріальних посівів. На першому відвідуванні забір біоматеріалу проведено навколо зуба. Друге відвідування відбулося після встановлення абатментів в порожнині рота, забір матеріалу проведено з періімплантної борозни навколо оксид цирконієвих опорних структур імплантатів. На третьому відвідуванні, через три місяці після встановлення абатментів, проведено ідентичний забір матеріалу навколо абатментів. Всього було проведено 42 ПЛР в реальному часі та 42 бактеріальні посіви. Реєстрація та облік результатів ПЛР проводилися автоматично з використанням ПЗ RealTime_PCR для ампліфікаторів детектуючих. Інтерпретували результати згідно зі стандартною таблицею кількості мікроорганізмів у біотопі пародонтальної кишені. Порівняння кількості виявлення мікроорганізмів при ПЛР в реальному часі показало, що під час другого відвідування, коли біоматеріал забирали з періімплантної борозни навколо оксид цирконієвих абатментів, було виявлено значно меншу кількість бактерій, ніж на зубі під час першого відвідування. Проте, під час третього відвідування кількість цих мікроорганізмів навколо оксиду цирконію зростала і була близькою до показників, які одержували навколо зубів під час першого відвідування. Однак, результати ПЛР за стандартними показниками відповідали нормі. Лише у двох пацієнтів виявили більшу кількість пародонтопатогенів. Висновки: результати бактеріальних посівів та полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі, де кількісно оцінювали загалом 15 видів бактерій, показали незначну інтенсивність утворення біоплівки на оксид цирконієвих опорних елементах імплантатів порівняно з показниками навколо зубів. Кількість виявлених пародонтопатогенів, які спричиняють запалення періімплантних тканин, не перевищувала норми. Результати проведеного дослідження підтверджують позитивні гігієнічні властивості оксиду цирконію.
| 5. |
Готь С. – Р. Р. Інтенсивність утворення біоплівки на титанових і оксид-цирконієвих поверхнях у досліді in vivo на прикладі streptococcus mitis та streptococcus salivarius [Електронний ресурс] / С. – Р. Р. Готь, М. М. Угрин, О. М. Фаль, А. Я. Бариляк, М. А. Панас // Український стоматологічний альманах. - 2017. - № 1. - С. 53-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usa_2017_1_14 Мета роботи - визначити в експерименті інтенсивність утворення біоплівки на титанових та оксид цирконієвих поверхнях. Мікробіологічне дослідження in vitro полягало у приготуванні суспензій з трьох мікроорганізмів (Str. mitis, St. aureus та C. albicans), у які поміщали титанові та цирконієві диски на 24 год та висівали на різні поживні середовища залежно від штаму бактерій. Для Str. mitis та C. albicans проводили трансмісійну електронну мікроскопію з метою візуалізації мікроорганізмів під різним збільшенням. Статистичний аналіз результатів мікробіологічного дослідження in vitro проводили з використанням програми GraphPad InStat 3. Оцінювали кількість колоній у КУО/мл на кожній експериментальній поверхні у різних групах. У разі посіву Str. mitis на середовище MSA одержали такі результати: найменше бактерій було на механічно полірованому титані та з невеликим відривом на оксиді цирконію, а найбільше - на поверхні дисків з нітриду титану. Після механічного очищення росту мікроорганізмів не було на жодній поверхні дисків. У разі посіву Candida albicans на середовище Сабуро найменше колоній спостерігали на поверхні з нітриду титану, а найбільше - на піскоструминно обробленій і кислотно протравленій (ПОКП) поверхні та механічно полірованому титані. Після очищення щіточкою відзначали ріст лише на ПОКП-поверхні. За посіву Staphylococcus aureus на жовтково-сольовий агар ріст колоній спостерігали лише на ПОКП-поверхні. Після очищення щіткою росту не було на жодній поверхні. Висновки: найменше заселення мікроорганізмами простежується на поверхні оксиду цирконію (p << 0,05), саме тому з цього матеріалу рекомендовано виготовляти супраосальні елементи імплантатів. Надмірна кількість умовно-патогенної мікрофлори у вигляді Str. mitis, St. aureus та C. albicans на поверхні імплантатів призводить до коагрегації патогенних бактерій і, як наслідок, може спричинити періімплантит та подальшу втрату імплантату.Мета роботи - вивчити інтенсивність утворення біоплівки на оксид цирконієвих опорних елементах імплантатів на прикладі полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі та бактеріальних посівів. У досліді взяли участь пацієнти, яким було встановлено оксид цирконієві абатменти. Дослідження проведено у три етапи, де на кожному етапі-відвідуванні забирали біоматеріал для проведення ПЛР в реальному часі та бактеріальних посівів. На першому відвідуванні забір біоматеріалу проведено навколо зуба. Друге відвідування відбулося після встановлення абатментів в порожнині рота, забір матеріалу проведено з періімплантної борозни навколо оксид цирконієвих опорних структур імплантатів. На третьому відвідуванні, через три місяці після встановлення абатментів, проведено ідентичний забір матеріалу навколо абатментів. Всього було проведено 42 ПЛР в реальному часі та 42 бактеріальні посіви. Реєстрація та облік результатів ПЛР проводилися автоматично з використанням ПЗ RealTime_PCR для ампліфікаторів детектуючих. Інтерпретували результати згідно зі стандартною таблицею кількості мікроорганізмів у біотопі пародонтальної кишені. Порівняння кількості виявлення мікроорганізмів при ПЛР в реальному часі показало, що під час другого відвідування, коли біоматеріал забирали з періімплантної борозни навколо оксид цирконієвих абатментів, було виявлено значно меншу кількість бактерій, ніж на зубі під час першого відвідування. Проте, під час третього відвідування кількість цих мікроорганізмів навколо оксиду цирконію зростала і була близькою до показників, які одержували навколо зубів під час першого відвідування. Однак, результати ПЛР за стандартними показниками відповідали нормі. Лише у двох пацієнтів виявили більшу кількість пародонтопатогенів. Висновки: результати бактеріальних посівів та полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі, де кількісно оцінювали загалом 15 видів бактерій, показали незначну інтенсивність утворення біоплівки на оксид цирконієвих опорних елементах імплантатів порівняно з показниками навколо зубів. Кількість виявлених пародонтопатогенів, які спричиняють запалення періімплантних тканин, не перевищувала норми. Результати проведеного дослідження підтверджують позитивні гігієнічні властивості оксиду цирконію.
| 6. |
Фаль О. М. Документація у стандарті ISO/IEC 27701 [Електронний ресурс] / О. М. Фаль // Кібернетика та системний аналіз. - 2021. - Т. 57, № 5. - С. 143–149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KSA_2021_57_5_15 Запропоновано набір можливих документів, які організація повинна розробити і продемонструвати під час проведення процесу сертифікації її системи менеджменту інформаційного прайвесі на відповідність міжнародному стандарту ISO/IEC 27701:2019 "Методи захисту. Розширення ISO/IEC 27001 і 27002 для менеджменту інформаційного прайвесі. Вимоги та настанови".
|
|
|